Tawakkul Karman
Elisabetta Uboldi

Giulia Canetto

 Tawakkol Karman è una politica, giornalista e attivista yemenita per i diritti umani anche conosciuta con l’appellativo di “Madre della Rivoluzione”, a soli 32 anni vincitrice del Premio Nobel per la Pace nel 2011, per il suo impegno a favore della sicurezza delle donne e del loro diritto alla piena partecipazione nell’opera di costruzione della pace. È la seconda donna musulmana a vincere il Nobel ed è anche tra le più giovani ad aver mai ottenuto questo importante riconoscimento.

Nasce nella città di Taizz, nello Yemen, il 7 febbraio 1979. Ottiene il diploma in commercio e si laurea in Scienze politiche presso l’Università di Sanaa. Durante la Conferenza sui diritti umani nel 2004 compie il gesto di togliersi in pubblico il niqab, velo semi-integrale, ed esorta le altre donne a fare lo stesso; deciderà da allora di non indossare più il velo che nasconde completamente il volto, lasciando scoperti gli occhi, ma opterà per l’hijab che copre solo i capelli. Nel 2005 fonda il gruppo di difesa dei diritti umani Giornaliste senza catene, con lo scopo di sostenere la libertà di parola e di espressione e preparare i/le futuri/e giornalisti/e a battersi per difendere questo diritto. All’inizio del 2011, lo Yemen si vede scosso da diverse proteste contro il regime, contro la povertà dilagante e il carovita: il 40% della popolazione vive infatti con meno di due dollari al giorno. Durante le manifestazioni, Tawakkol organizza raduni di studenti nella capitale Sanaa per contestare il dittatore Ali Abd Allah Saleh e viene subito arrestata. Rilasciata sulla parola poco dopo, prende di nuovo parte ad altre manifestazioni e lancia un appello in occasione della Giornata della collera, il 3 febbraio 2011, in ricordo delle persone uccise durante le insurrezioni contro il governo. Viene quindi nuovamente arrestata il 17 marzo. A giugno scrive un articolo per il New York Times denunciando gli Stati Uniti e l’Arabia Saudita che continuano a sostenere il regime di Saleh. Lo stato yemenita si trova in una situazione di forte instabilità, interessato da due conflitti simultanei: da una parte il governo dittatoriale, sostenuto dagli Stati Uniti, combatte contro le cellule terroristiche di al-Qaida, mentre nelle province settentrionali i separatisti sciiti zaiditi Houti, sostenuti dalla Repubblica Islamica dell’Iran, combattono contro il governo centrale per ottenere l’egemonia sul Paese. In uno dei suoi discorsi, Karman esorta dunque gli Stati Uniti a sostenere il movimento democratico yemenita, in quanto il regime di Saleh ha ucciso più donne e bambini dei terroristi, chiedendo il rispetto dei diritti umani e ribadendo il diritto del proprio popolo alla libertà e alla giustizia. Il suo monito continua: «A nome dei molti giovani coinvolti nella rivoluzione dello Yemen, io assicuro il popolo americano che siamo pronti a partecipare a un’autentica partnership. Insieme possiamo eliminare le cause dell’estremismo e la cultura del terrorismo mediante un rafforzamento della società civile e l’incoraggiamento dello sviluppo e della stabilità».

Tawakkol Karman viene definita la “Madre della Rivoluzione” perché con la sua forte leadership è riuscita a coinvolgere migliaia di persone nelle proteste non violente contro il regime. Il suo obiettivo è quello di provare al mondo che il popolo aspira alla pace e vuole ottenerla senza l’uso di armi. Proprio a causa del suo attivismo è stata minacciata di morte, diffamata e aggredita varie volte nel corso delle manifestazioni. Ha vissuto in tenda per ben nove mesi nella piazza principale della capitale Sanaa per rimanere sempre vicina e sostenere i manifestanti. Ha assistito all’uccisione di un suo caro amico, proprio davanti ai suoi occhi, da parte dei cecchini del regime, ma questo atto vile non è comunque riuscito a fermarla. Ha scritto diversi articoli per raccontare le violazioni dei diritti umani e civili ad opera del regime di Saleh e per denunciare la corruzione all’interno del governo.Dopo 32 anni di autoritarismo, Saleh rassegna finalmente le dimissioni e al suo posto viene nominato presidente Abdrabbuh Mansour Hadi, che dovrà però vedersela con diversi attacchi da parte delle forze militari fedeli al predecessore. Nel 2014, il movimento Houti riesce a prendere il controllo della provincia settentrionale, arrivando ad occupare la capitale. Nel marzo 2015 l’Arabia Saudita e altri otto stati, per lo più arabi sunniti, iniziano il bombardamento contro gli Houti, con l’obiettivo di ripristinare il governo Hadi. Il conflitto continua ancora oggi e lo Yemen è sconvolto dalle conseguenze della guerra che ha causato carenza di cibo, acqua potabile, igiene e assistenza sanitaria. La popolazione è stremata dalla diffusione di epidemie di colera e difterite e diverse associazioni umanitarie sono sul territorio per far fronte alla grave emergenza socio-sanitaria, in cui a farne le spese sono soprattutto donne e minori.

Tawakkol si è sempre detta contraria sia al regime Houti che al controllo da parte dell’Arabia Saudita del suo Paese. Da anni chiede che sia aperto un dialogo affinché si possa ripristinare un regolare processo politico all’interno dello Yemen. Si definisce una cittadina del mondo ed è riuscita a essere d’ispirazione per le donne yemenite, affinché prendessero parte alla rivoluzione. Ha sostenuto in ogni circostanza che le donne sono capaci di ottenere tutti i loro obiettivi, compresi quelli della pace e della giustizia per il proprio Paese. In una conferenza ha apertamente dichiarato: «Dietro ogni grande rivoluzione, ci sono donne coraggiose». Infatti ha fondato la Tawakkol Karman Foundation che ha lo scopo di coinvolgere le donne e la comunità nel processo di pace, cooperando con i governi e le organizzazioni locali. Oltre al Nobel le sono stati assegnati diversi riconoscimenti, tra cui essere considerata tra le donne più indomabili della storia per il Time nel 2011 ed essere inserita nella lista delle donne arabe più influenti redatta dalla Cnn. Nelle sue dichiarazioni si è sempre espressa a favore della non-violenza: «In questo preciso momento, giovani arabi, sia uomini che donne, stanno marciando per protestare pacificamente, chiedendo libertà e dignità. Perseguono il loro nobile cammino, senza armi, ma con la fede ad ottenere il diritto alla libertà e alla dignità. Marciano con spirito di sacrificio e con l’aspirazione alla libertà e alla vita, contro le peggiori forme di egoismo e ingiustizia». Di recente, il 2 giugno 2022, Tawakkol Karman è stata ospite in Italia al Festival dell’Economia di Trento, con una relazione dal titolo La non violenza come arma per risolvere i conflitti. Il suo impegno per la pace, lo sviluppo e la promozione dei diritti umani continua instancabile ancora oggi.

Traduzione inglese
Syd Stapleton

Tawakkol Karman is a Yemeni politician, journalist and human rights activist also known by the nickname "Mother of the Revolution." She was awarded the Nobel Peace Prize in 2011 at just 32 years of age, along with two other female activists, “for their non-violent struggle for the safety of women and for women's rights to full participation in peace-building work.” She is the second Muslim woman to win the Nobel and is also among the youngest ever to receive the important award.

She was born in the city of Taizz, Yemen, on February 7, 1979. She obtained a diploma in commerce and graduated in political science from the University of Sanaa. During the Human Rights Conference in 2004 she made the gesture of taking off her niqab, a head-and face-covering veil, in public and urged other women to do the same. She decided from then on not to wear the niqab, which only left her eyes uncovered, but to opt for the hijab, that covers only her hair. In 2005, she founded the human rights advocacy group Journalists Without Chains, with the aim of supporting freedom of speech and expression and preparing future journalists to fight to defend this right. At the beginning of 2011, Yemen was shaken by several protests against the regime, rampant poverty and the high cost of living, a situation in which 40% of the population lives on less than two dollars a day. During the demonstrations, Tawakkol organized student rallies in the capital, Sanaa, to challenge dictator Ali Abd Allah Saleh and was immediately arrested. Released on parole shortly thereafter, she again took part in other demonstrations and made an appeal on the Day of Rage, Feb. 3, 2011, in remembrance of those killed during uprisings against the government. She was then arrested again on March 17. In June of 2011 she wrote an article for the New York Times denouncing the United States and Saudi Arabian continued support to the Saleh's regime. The Yemeni state was in a highly unstable situation, affected by two simultaneous conflicts - on the one hand, the dictatorial government, supported by the United States, was fighting al Qaeda terrorist cells, while in the northern provinces, Shiite Zaidi Houti separatists, supported by the Islamic Republic of Iran, were fighting against the central government to gain hegemony over the country. In one of her speeches, Karman therefore urged the United States to support the Yemeni democracy movement, as Saleh's regime had killed more women and children than the terrorists, calling for respect for human rights and reaffirming its people's right to freedom and justice. Her warning continued, "On behalf of the many young people involved in Yemen's revolution, I assure the American people that we are ready to participate in a genuine partnership. Together we can eliminate the causes of extremism and the culture of terrorism through strengthening civil society and encouraging development and stability."

Tawakkol Karman is called the "Mother of the Revolution" because with her strong leadership she has managed to engage thousands of people in nonviolent protests against the regime. Her goal is to prove to the world that the people aspire to peace and want to achieve it without the use of weapons. Precisely because of her activism, she has been threatened with death, vilified and assaulted several times during the demonstrations. She lived in a tent for as many as nine months in the main square of the capital Sanaa to always stay close and support the protesters. She witnessed the killing of a close friend right before her eyes by regime snipers, but this cowardly act still failed to stop her. She has written several articles chronicling human and civil rights violations at the hands of the Saleh regime and exposing corruption within the government. After 32 years of authoritarianism, Saleh finally resigned and President Abdrabbuh Mansour Hadi was appointed in his place, but he had to contend with several attacks from military forces loyal to his predecessor. In 2014, the Houti movement managed to take control of the northern province, eventually occupying the capital. In March 2015, Saudi Arabia and eight other states, mostly Sunni Arabs, began bombardment against the Houti, aiming to restore the Hadi government. The conflict continues to this day, and Yemen is reeling from the aftermath of the war, which has caused shortages of food, clean water, sanitation and health care. The population is exhausted by the spread of cholera and diphtheria epidemics, and several humanitarian associations are on the ground to address the serious social and health emergency, where women and children are the main victims.

Tawakkol has always said she opposes both the Houti regime and Saudi Arabia's control of her country. She has been calling for years for a dialogue to be opened so that a regular political process can be restored within Yemen. She calls herself a citizen of the world and has succeeded in being an inspiration for Yemeni women to take part in the revolution. She has argued under all circumstances that women are capable of achieving all their goals, including those of peace and justice for their country. In a conference she declared, "Behind every great revolution, there are brave women." She founded the Tawakkol Karman Foundation, which aims to engage women and the community in the peace process by cooperating with local governments and organizations. In addition to the Nobel Prize, she has been awarded several honors, including being considered among the most indomitable women in history by Time in 2011, and being included in the list of most influential Arab women compiled by CNN. In her statements she has always advocated non-violence: "At this very moment, young Arabs, both men and women, are marching in peaceful protest, demanding freedom and dignity. They pursue their noble path, without weapons, but with faith to obtain the right to freedom and dignity. They march with a spirit of sacrifice and aspiration for freedom and life, against the worst forms of selfishness and injustice." Recently, on June 2, 2022, Tawakkol Karman was a guest speaker in Italy at the Trento Festival of Economics, giving a talk titled Nonviolence as a weapon for conflict resolution. Her commitment to peace, development and the promotion of human rights continues tirelessly to this day.

Traduzione spagnola
Anastasia Grasso

Tawakkol Karman es una política, periodista y activista por los derechos humanos yemení conocida también con el apelativo de "Madre de la Revolución". Con solo 32 años, fue galardonada con el Premio Nobel de la Paz en 2011 por su compromiso a favor de la seguridad de las mujeres y de su derecho a participar plenamente en la construcción de la paz. Es la segunda mujer musulmana en ganar el Nobel y también una de las más jóvenes en recibir este importante galardón.

Nace en la ciudad de Taizz, Yemen, el 7 de febrero de 1979. Consigue el diploma en Comercio y se licencia en Ciencias Políticas en la Universidad de Sanaa. Durante la Conferencia sobre los Derechos Humanos de 2004, se quita en público el niqab, velo semi-integral, e insta a otras mujeres a hacer lo mismo; desde entonces dejará de llevar el velo que oculta completamente su rostro, dejando sus ojos al descubierto, pero optará por el hiyab que sólo cubre su pelo. En 2005, funda el grupo de derechos humanos Periodistas Sin Cadenas, con el objetivo de apoyar la libertad de expresión y de palabra y preparar a futuros/as periodistas para que luchen por defender este derecho. A principios de 2011, Yemen se ve sacudido por varias protestas contra el régimen, la pobreza rampante y el alto coste de vida: el 40% de la población vive con menos de dos dólares al día. Durante las manifestaciones, Tawakkol organiza concentraciones estudiantiles en la capital, Saná, para protestar contra el dictador Ali Abd Allah Saleh y es detenida inmediatamente. Puesta en libertad condicional poco después, vuelve a participar en otras manifestaciones y lanza un llamamiento el Día de la Rabia, el 3 de febrero de 2011, en memoria de los muertos durante los levantamientos contra el gobierno. Vuelve a ser detenida el 17 de marzo. En junio, escribe un artículo para el New York Times en el que denuncia a Estados Unidos y Arabia Saudí por seguir apoyando al régimen de Saleh. El Estado yemení se encuentra en una situación muy inestable, afectado por dos conflictos simultáneos: por un lado, el gobierno dictatorial, apoyado por Estados Unidos, lucha contra las células terroristas de Al Qaeda, mientras que, en las provincias del norte, los separatistas chiíes zaidíes Houti, apoyados por la República Islámica de Irán, luchan contra el gobierno central para lograr la hegemonía del país. Por ello, en uno de sus discursos, Karman insta a Estados Unidos a apoyar el movimiento democrático de Yemen, ya que el régimen de Saleh ha matado a más mujeres y niños que los terroristas, pidiendo que se respeten los derechos humanos y reafirmando el derecho de su pueblo a la libertad y la justicia. Su advertencia prosigue: "En nombre de los muchos jóvenes que participan en la revolución de Yemen, aseguro al pueblo estadounidense que estamos dispuestos a participar en una verdadera asociación. Juntos podemos eliminar las causas del extremismo y la cultura del terrorismo mediante el fortalecimiento de la sociedad civil y el fomento del desarrollo y la estabilidad".

A Tawakkol Karman la definen la "Madre de la Revolución" porque con su firme liderazgo ha hecho que miles de personas se hayan implicado en protestas no violentas contra el régimen. Su objetivo es demostrar al mundo que el pueblo aspira a la paz y quiere conseguirla sin recurrir a las armas. Precisamente por su activismo, ha sido amenazada de muerte, difamada y agredida varias veces durante las manifestaciones. Ha vivido nueve meses en una tienda de campaña en la plaza principal de la capital, Sanaa, para estar cerca de los manifestantes y apoyarlos. Ha sido testigo del asesinato de un amigo íntimo, delante de sus propios ojos, a manos de francotiradores del régimen, pero este acto cobarde no la detuvo. Ha escrito varios artículos denunciando las violaciones de los derechos humanos y civiles cometidas por el régimen de Saleh y denunciando la corrupción en el gobierno. Tras 32 años de autoritarismo, Saleh finalmente dimite y se nombra como presidente a Abdrabbuh Mansour Hadi, que tiene que hacer frente a varios ataques por parte de las fuerzas militares leales a su predecesor. En 2014, el movimiento Houti logra tomar el control de la provincia septentrional, ocupando finalmente la capital. En marzo de 2015, Arabia Saudí y otros ocho Estados, en su mayoría árabes suníes, comienzan los bombardeos contra los Houti, con el objetivo de restaurar el gobierno de Hadi. El conflicto continúa hasta hoy y Yemen está devastado por las consecuencias de la guerra, que ha provocado escasez de alimentos, agua potable, higiene y atención sanitaria. La población está exhausta por la propagación de las epidemias de cólera y difteria y varias asociaciones humanitarias se encuentran en el territorio para hacer frente a la grave emergencia social y sanitaria, en las que las mujeres y los/las menores son las principales víctimas.

Tawakkol siempre se ha manifestado en contra tanto del régimen Houti como del control que Arabia Saudí ejerce sobre su país. Desde hace años reclama la apertura de un diálogo que permita restablecer un proceso político regular en Yemen. Se considera ciudadana del mundo y ha logrado inspirar a las mujeres yemeníes para que participen en la revolución. Ha defendido en todo momento que las mujeres son capaces de alcanzar todos sus objetivos, incluidos la paz y la justicia para su país. En una conferencia, declaró abiertamente: "Detrás de toda gran revolución, hay mujeres valientes". Y ha fundado la Fundación Tawakkol Karman, cuyo objetivo es implicar a las mujeres y a la comunidad en el proceso de paz, cooperando con gobiernos y organizaciones locales. Además del Premio Nobel, ha recibido varios galardones, como ser considerada una de las mujeres más indomables de la historia por Time en 2011 y ser incluida en la lista de la CNN de las mujeres árabes más influyentes.

Traduzione ucraina
Alina Petelko

Тавакколь Карман - єменський політик, журналіст і правозахисник, відома також за прізвиськом "Мати революції". У віці лише 32 років вона стала лауреатом Нобелівської премії миру у 2011 році за свою відданість справі забезпечення безпеки жінок та їх права на повноцінну участь у розбудові миру. Вона є другою жінкою-мусульманкою, яка стала лауреатом Нобелівської премії, а також однією з наймолодших, хто коли-небудь отримував цю важливу нагороду.

Народився 7 лютого 1979 року в місті Таїз, Ємен. Отримав диплом з комерції та закінчив політологію в Університеті Сани. Під час Конференції з прав людини у 2004 році вона публічно зняла свій нікаб, напівцілісну чадру, і закликала інших жінок зробити те ж саме; з тих пір вона вирішила не носити чадру, яка повністю приховує її обличчя, залишаючи очі відкритими, а віддати перевагу хіджабу, який закриває тільки волосся. У 2005 році вона заснувала правозахисну групу "Журналісти без кайданів" з метою підтримки свободи слова та вираження поглядів і підготовки майбутніх журналістів до боротьби за це право. На початку 2011 року Ємен сколихнули кілька акцій протесту проти режиму, розгулу бідності і каравану: 40% населення живе менш ніж на два долари в день. Під час демонстрацій Тавакколь організовував студентські мітинги в столиці Сані на знак протесту проти диктатора Алі Абдалли Салеха і був негайно заарештований. Звільнена незабаром після цього умовно-достроково, вона знову брала участь в інших демонстраціях і виступила із закликом у День гніву, 3 лютого 2011 року, в пам'ять про тих, хто загинув під час повстань проти уряду. Потім її знову заарештували 17 березня. У червні він написав статтю для New York Times, в якій засудив США і Саудівську Аравію за те, що вони продовжують підтримувати режим Салеха. Єменська держава перебуває у вкрай нестабільній ситуації, охоплена двома одночасними конфліктами: з одного боку, диктаторський уряд, підтримуваний США, веде боротьбу з терористичними осередками "Аль-Каїди", а в північних провінціях шиїтські сепаратисти-зейди Хуті, підтримувані Ісламською Республікою Іран, воюють проти центрального уряду з метою встановлення гегемонії над країною. У зв'язку з цим в одному зі своїх виступів Карман закликає США підтримати демократичний рух в Ємені, оскільки режим Салеха вбив більше жінок і дітей, ніж терористи, закликаючи до дотримання прав людини і підтверджуючи право народу Ємену на свободу і справедливість. Він продовжив: "Від імені багатьох молодих людей, які беруть участь в єменській революції, я запевняю американський народ, що ми готові брати участь у справжньому партнерстві. Разом ми можемо усунути причини екстремізму та культуру тероризму шляхом зміцнення громадянського суспільства та заохочення розвитку і стабільності".

Тавакколь Карман називають "матір'ю революції", оскільки завдяки своєму сильному лідерству їй вдалося залучити тисячі людей до ненасильницьких протестів проти режиму. Її мета - довести світові, що люди прагнуть миру і хочуть досягти його без застосування зброї. Саме через свою активність їй неодноразово погрожували вбивством, паплюжили та нападали на неї під час демонстрацій. Вона жила в наметі протягом дев'яти місяців на головній площі столиці Сани, щоб бути поруч і підтримувати демонстрантів. Вона стала свідком того, як на її очах снайпери режиму вбили її близького друга, але цей боягузливий вчинок не зупинив її. Вона написала кілька статей про порушення прав людини та громадянських прав режимом Салеха та викривала корупцію в уряді. Після 32 років авторитаризму Салех нарешті пішов у відставку, а на його місце був призначений президент Абдраббу Мансур Хаді. Однак йому довелося зіткнутися з кількома нападами з боку військових сил, лояльних до його попередника. У 2014 році рух Хуті зумів взяти під свій контроль північну провінцію, зрештою зайнявши столицю. У березні 2015 року Саудівська Аравія і вісім інших держав, в основному арабів-сунітів, розпочали бомбардування проти хуситів з метою відновлення уряду Хаді. Конфлікт триває донині, Ємен спустошений наслідками війни, яка спричинила дефіцит продовольства, питної води, засобів гігієни та охорони здоров'я. Населення виснажене поширенням епідемій холери та дифтерії, і кілька гуманітарних асоціацій працюють на місцях для подолання серйозної соціальної та медичної надзвичайної ситуації, в якій основними жертвами є жінки та неповнолітні.

Тавакколь завжди виступала як проти режиму Хуті, так і проти контролю Саудівської Аравії над її країною. Протягом багатьох років вона закликає до початку діалогу з метою відновлення регулярного політичного процесу в Ємені. Вона називає себе громадянкою світу і зуміла надихнути єменських жінок на участь у революції. Вона завжди стверджувала, що жінки здатні досягти всіх своїх цілей, в тому числі миру і справедливості для своєї країни. На одній з конференцій вона відкрито заявила: "За кожною великою революцією стоять мужні жінки". Вона заснувала Фонд Таваккол Карман, який має на меті залучення жінок та громади до мирного процесу, співпрацюючи з урядами та місцевими організаціями. Окрім Нобелівської премії, вона була удостоєна низки почесних нагород, зокрема, була визнана однією з найбільш незламних жінок в історії за версією журналу "Тайм" у 2011 році та увійшла до списку найвпливовіших арабських жінок за версією CNN.